Очікує на перевірку

Калабухін Анатолій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калабухін Анатолій Васильович

А.Калабухін (фото Г.Ганзбурга)
Основна інформація
Дата народження21 червня 1930(1930-06-21)
Місце народженняЛуганськ, Українська СРР, СРСР
Дата смерті30 червня 2022(2022-06-30) (92 роки)
Місце смертіХарків, Україна
ГромадянствоСРСР і Україна
Професіїдиригент
ЗакладХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
НагородиНародний артист УРСР

Анато́лий Васи́льович Калабу́хін (21 червня 1930, Луганськ — 30 червня 2022[1]) — український диригент, педагог. Народний артист Української РСР (1991), професор[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника, яка жила на околиці Луганська[3].

У 1945—1948 роках навчався в Луганському музичному училищі по класу домри С. А. Васильєва.

У 1953 закінчив Харківську консерваторію як домрист по класу Н. Т. Лисенка, диригуванню навчався в класі К. Л. Дорошенка.

З 1952 року диригує у Харківському театрі опери та балету ім. Н. В. Лисенка (з 1952 року — асистент диригента, з 1954 року — диригент, у 1973—1978 — головний диригент).

У 1968—1973 — головний диригент і художній керівник Харківської філармонії.

З 1953 року викладає у Харківській консерваторії — Інституті мистецтв (нині Університет мистецтв ім. І. П. Котляревського), з 1972 року — доцент, з 1979 року — професор, у 1979—2019 рр. — завідувач кафедри оперної підготовки.

У 1990—2009 рр. — голова Харківського відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.

Помер 30 червня 2022 року на 93-му році життя[4][5].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Кучер Л. И. Кафедра оперной подготовки // Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917—1992. — Харьков, 1992. — С. 252—253. (рос.)
  • Кучер Л. І. Харківська оперна студія: історія і сучасгість //Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Pro Domo Mea: Нариси / Ред. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова. — Харків, 2007. — С. 220—221. ISBN 966-8482-57-1
  • Кучер Л. І. Оперна студія Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського: До 70-річчя від дня заснування / Ред. Г. Ганзбург. — Харків, 2009. ISBN 978-966-8603-98-3
  • Анатолий Васильевич Калабухин: [очерк] // Почетные граждане города Харькова. — Харьков, 2011. — Т. 6. — С. 285—342. — (Современная ЖЗЛ Харьковщины). — ISBN 978-966-7083-52-6 (рос.)
  • Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017. До 100‑річчя від дня заснування: мала енциклопедія / У 2 т. / Харків. нац. ун‑т мистецтв ім. І. П. Котляревського; ред. — упоряд. Л. В. Русакова. — Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2017. — Т. 1. : Музичне мистецтво. — С. 475—476. ISBN 978-617-7445-38-7
  • Чиженко М. Анатолій Васильович Калабухін: феномен творчої особистості // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. ст. Вип. 55 / Харків. нац. ун‑т мистецтв імені І. П. Котляревського ; ред.‑упоряд. Л. В. Шаповалова. Харків : ХНУМ, 2019. С. 76-91. ISSN 2519-4496
  • Борисенко М. Шлях у мистецтві тривалістю в життя // Українська музична газета. — 2020. — № 3 (117). — С. 6.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.newsroom.kh.ua/news/v-harkove-na-93-m-godu-zhizni-skonchalsya-pochetnyy-grazhdanin-goroda
  2. У Харкові пішов із життя народний артист України, диригент Анатолій Калабухін (укр.). «Укрінформ». 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  3. Анатолий Калабухин: «Без музыки себя не мыслю» (рос.). «Вечерний Харьков». 1 грудня 2012. Процитовано 1 липня 2022.
  4. ХНАТОБ / СХІД OPERA. У ці непрості дні війни йдуть з життя не просто талановиті творчі люди — відходить епоха…
  5. Ігор Терехов висловлює співчуття родині Анатолія Калабухіна (рос.). Харків Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 1 липня 2022. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  6. На главной Площади Харькова чествовали новых Почетных граждан города. Mediaport.ua (рос.). Процитовано 31 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]